Скидую в сон важкість повік,
Обридливість дня й тонни смислу.
З ілюзорного невода знову нагріб
Жменю образориб. Тихо висну.
Зависаю між собою та іншим зовсім,
Чий сміх чую щоранку з-за хмари.
Відвиснутий вщент від небостель підвісних,
Штучних сонць і ман'якореклами.
Маю свій світ у світі між інших світів,
Де живу і не криюсь від кулі.
Достеменно полічені схлипи піщин,
Із годинника впавші й відбулі.
Прочитано 3743 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 2,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
моя рука вам би вліпила двійку за невиразність думки і напуск поетичного туману.
Свєта
2008-11-27 01:30:35
Ученику-2
Простіть великодушно, що знову звертаюся до Вас, а не до автора. Маленька історія: я колись зайшла у хату однієї молодої особи і вона мені з захопленням показала картину, яку вона недавно купила. Глянувши на той витвір мистецства, я зрозуміла, що вліпла. Мені не хотілося вкинути
"свою ложку дьогтю" у її радість і мене зовсім не зачарувало та мазанина. Здавалося, що мій 4-річний внук малює гарніші і змістовніші картини. Згадалося що доводилося бачити такі ж картини раніше, у доволі пристойних місцях. Як я не намагалася щось там побачити, але до цих пір нічого не путнього не бачу. Зрозуміла одне, що мені не дано цього ні бачити, ні розуміти. Не мій це стиль і у мене немає достатньої підготовки, щоб щось між тими лініями побачити, хоча я люблю класичну живопись. Тобто, проблема не в художниках, а у мені. Те ж саме - для вас. Для чого Ви себе мучите? Вам не зрозумілий цей автор, його некласичний стиль. Може замість того щоб ставити одиниці і залишати відгуки, не тисніть на лінк з його поезією. Я впевнена, що комусь дуже подобається стиль цього поета. Залишіть їм можливість допомогти поету рости, що усім нам необхідно.
ученик-2
2008-11-27 04:53:27
Шановна Свєто,таких людей,що находять утіху і в навіженості,щитаючи це за геніальний талант,є дуже багато у світі,але це є християнський сайт і хочеться тут читати про все святе,чисте,Боже.Хай такого роду писаки печатаються на тих сайтах де їх будуть цінити і розуміти,а тут їм не місце.З повагою до вас хритиянська душа.
Сороколіт
2008-11-30 12:25:55
Згоден зі Світланою: якщо "не те", то не тільки "мона", але й "нуна" не тиснути. На кнопку. Тобто на лінку. А на автора й подавно. Бо якщо я дратуюсь, то, вибачте, Світлано, не завжди в мені проблема. Бо якщо зносять дитячий майданчик, щоб поставити пивбар - можу бути невдоволений. Але в одному згоден: не відповідай тим самим, щоб таким не стати. А якщо організатори сайту не втручаються, то потрібно цю ситуацію вирішувати самотужки (Пс.!00:3)
Уникайте тих, хто сіє розбрат, бо воно того не варте. Всі наші благі наміри будуть анульовані втратою миру.
З повагою, ще один учень Ісуса
Проза : Остров нашего одиночества - Светлана Капинос Этот внеплановый рассказ сумбурно возник, как продолжение, в ответ на рассказ Константина Захарова «Остров» http://proza.ru/texts/2008/01/04/451.html ,
который также явился плодом размышлений над моим «Островом моего одиночества»… «Я оглянулся посмотреть, не оглянулась ли она, чтоб посмотреть, не оглянулся ли я:)))»
Такая вот катавасия.
Ещё отдельная благодарность А.С. (Финну) за строчку из его стихотворения, без спроса мною использованную (а вдруг не заметит?).
Да, фотография также из ЖЖ Юстины Южной (Спасибо, Юлечка!).
Поэзия : Это Ты Господь Иисус.Песня - женя блох 1Парап 4:10.И воззвал Иавис к Богу Израилеву,и сказал:О,если бы ты благословил меня Твоим благословением,распостранил пределы мои,и рука Твоя была со мною,охраняя меня от зла,Чтоб я не горевал!..И бог ниспослал ему то,чего он просил.
